Джон Девісон Рокфеллер народився в 1839 році в Нью-Йорку, з якого його родина незабаром переїхала в штат Пенсильванія, де прізвищу Рокфеллер і судилося прославитися на весь світ.

Враховуючи, що Джон був другим з шести дітей в родині, вже в 16 років, після закінчення школи і курсів по бухгалтерському обліку, він відправився на пошуки своєї першої роботи в Клівленд. Через шість тижнів йому вдалося влаштуватися рядовим клерком-діловодом у фірму «Hewitt and Tuttle», що займалася морськими перевезеннями і торгівлею нерухомістю.

Цілком ймовірно, саме в цей самий період життя Рокфеллера і зародилося одне з його знаменитих висловлювань: "Перша і головна передумова успіху в бізнесі - це терплячість", адже перші три місяці роботи на «Hewitt and Tuttle», він працює абсолютно безкоштовно по 12-13 годин на добу, осягаючи тонкощі бухгалтерського і управлінського обліку.

Через три роки роботи в компанії, дослужившись до посади головного бухгалтера, Рокфеллер звільняється з неї (1858 рік). Причиною звільнення стало невдоволення окладом, який йому був встановлений. Ця робота була єдиною роботою по найму в житті Рокфеллера.

За час роботи по найму, Джон Рокфеллер встиг заробити невеликий капітал, який дав йому можливість стати молодшим партнером по бізнесу в компанії, що займалася продажем продуктів харчування. Але справжнє багатство Рокфеллеру принесла нафта.

У 1863 році Рокфеллер, вже набивши руку в бізнесі, спільно із своїми діловими партнерами відкриває завод по перегонці нафти. Треба сказати, що економічний потенціал нафти у той час був недооцінений, але близьке знайомство з хіміком (його ім'я, на жаль, не відоме) переконало Рокфеллера, що за нафтою майбутнє Америки. Через сім років, в 1970 році, разом зі своїм близьким другом і діловим партнером Генрі Флаглером, він засновує компанію «Standard Oil», яка через 10 років стане найбільшою нафтопереробною компанією планети.

Після заснування «Standard Oil» Рокфеллер починає поступово скуповувати усі дрібні і середні нафтопереробні компанії США, зосередивши у своїх руках більше 80% нафтопереробки в країні і діставши можливість встановлювати будь-які ціни на нафту і її похідні. Така гегемонія не могла тривати вічно, і в 1890 році урядом США ухвалюється антимонопольний закон, який повинен був обмежити владу монополій в різних галузях економіки.

Проте «Standard Oil» ще двадцять років вдається зберігати єдність і лише в 1911 році компанія розділяється на 34 дрібніших фірми, контрольні пакети акцій яких, проте, залишаються в Рокфеллера і його партнерів. Цікавим фактом є те, що усі сучасні великі нафтопереробні компанії США є нащадками «Standard Oil». Починаючи з кінця 19 - початку 20 віків, Рокфеллер поступово передає управління компанією в руки своїх найбільш здатних партнерів і старшого сина. У 1917 році він остаточно віддаляється від підприємницької діяльності і повністю присвячує своє життя добродійності і філантропії.

Існують неофіційні статистичні дані, які говорять про те, що наприкінці свого життя Рокфеллер володів більш ніж 400 підприємствами (у тому числі шістьма сталеливарними і шістнадцятьма залізничними компаніями), трьома найбільшими плантаціями апельсинів, 60 великими танкерами, 150 річковими пароплавами і десятком тисяч залізничних цистерн.

А ось офіційна статистика свідчить, що за рік до смерті капітал магната оцінювався у півтора мільярди доларів США, що в перерахунку на сучасний лад, з урахуванням інфляції, дорівнює 195 мільярдів. Ця сума у багато разів перевищує багатство найбагатших людей сучасності.

Помер Джон Рокфеллер 23 травня 1937 року в Ормонд Бич, штат Флоріда, США.