Виробничі ресурси завжди обмежені, тому
що бажання, потреби людей постійно зростають,
розвиваються, тобто на відміну від ресурсів вони
безмежні. Тому необхідно навчитися ефективно
використовувати землю, її надра, сировину,
верстати, працю людей. Предметом теоретичної
економіки і є проблема раціонального
використання обмежених ресурсів із метою
задоволення потреб суспільства і кожної людини.
Вивчаючи факти, висуваючи гіпотези,
економісти роблять узагальнення, розкривають
закони, на основі яких і функціонує економіка.
Констатація тих чи інших явищ, тенденцій
відноситься до позитивного напрямку в
економічній науці. Коли ж ставиться питання про
те, як повинна працювати економіка, щоб бути
ефективної, ми маємо справу з нормативною наукою.
Економіка - складна, багаторівнева
система. Але всі її рівні пов’язані
один з одним і взаємозалежні. Тому економічна
теорія поділяється на мікроекономіку і
макроекономіку.
Макроекономіка досліджує
функціонування економічної системи в цілому.
Мікроекономіка аналізує поведінку
окремих економічних суб'єктів (споживачів,
виробників, власників виробничих і фінансових
ресурсів).
Мікроекономіка розкриває основні
закономірності функціонування ринкової
економіки на рівні товаровиробника і споживача і
показує механізм прийняття рішень суб'єктами
господарювання, які прагнуть досягти
максимального задоволення потреб в умовах
використання обмежених ресурсів.
До методів мікроекономіки відноситься сукупність способів і
прийомів пізнання економічних процесів на рівні
окремих суб'єктів господарювання.
Загальнонаукові методи: порівняльний
аналіз, синтез, індукція, дедукція, наукова
абстракція, аналогія, графічне зображення,
моделювання (оптимізаційне і рівноважне).
1.2. Загальна
характеристика ринкової економіки
Людство у своєму розвитку виробило
декілька способів розподілу обмежених ресурсів
між конкуруючими цілями. Ці способи можуть бути
зведені в трьох групи:
ті, що грунтуються на звичаях і
традиціях;
ті, що грунтуються на
командно-адміністративних методах;
ті, що грунтуються на ринковому
механізмі.
Мікроекономіка вивчає поведінку
економічних суб'єктів саме в умовах ринку. Дамо
характеристику найважливіших особливостей
ринкової економіки.
У ринковій економіці основна маса
економічних рішень приймається самостійними
економічними суб'єктами. Самостійність суб'єкта
означає, що він має право власності, діє у власних
інтересах і користується свободою
підприємництва і вибору, тобто вправі займатися
будь-яким видом діяльності і реалізувати
ресурси, що належать йому, на власний розсуд.
Координація рішень окремих суб'єктів
здійснюється через систему цін. Ціна інформує
споживачів про суспільні витрати на виробництво
продукції, а виробників - про суспільну потребу в
продукції і суспільних витратах на одержання
ресурсів. На підставі цієї інформації суб'єкти
вибирають найбільш економічні способи
задоволення своїх потреб.
Ціни формуються в процесі конкуренції
під впливом попиту і пропозиції. Якщо, наприклад,
попит на деякий товар збільшується, то це
викликає ріст ціни товару. Доходи виробників
підвищуються. Це залучає до виробництва даного
товару нові підприємства. Обсяг виробництва
товару зростає, що, у свою чергу, може призвести
до зниження ціни.
Втручання держави в ринковий механізм
чітко обмежено ситуаціями, коли ринок не в змозі
забезпечити стійкої рівноваги економіки.
Взаємодії
економічних суб'єктів у ринковій економіці можна
представити у вигляді циркулюючої моделі
потоків (мал. 1).
Мал. 1. Циркулююча модель потоків
Внутрішнє кільце (проти годинникової
стрілки) описує рух натуральних потоків, а
зовнішнє ( за годинниковою стрілкою) - грошових
потоків.
Ціни на фактори виробництва (ресурси)
встановлюються на ресурсному ринку.
Підприємства тут виступають як пред'явники
попиту, а домогосподарства - як агенти
пропозиції.
Ціни на готові товари і послуги
формуються на споживчому ринку. Тут
домогосподарства виступають у ролі пред'явників
попиту, а підприємства - у ролі агентів
пропозиції.
"Плюси” ринкової економіки:
Ринкова економіка є саморегулюючою
системою і практично не потребує спеціальних
органів управління.
Ринкова економіка забезпечує найбільш
ефективне використання усіх видів ресурсів і
прискорений розвиток НТП.
Ринкова економіка орієнтована на
споживача і повністю виключає існування
дефіциту товарів і послуг.
"Мінуси” ринкової економіки:
Ринкова економіка гальмує розвиток
нерентабельних галузей (освіти, охорони здоров'я,
фундаментальних наукових досліджень).
Ринкова економіка потенційно
передбачає наявність соціальної напруженості
через різку диференціацію доходів.
Ринкова економіка не завжди забезпечує
дотримання суспільних інтересів (охорону
навколишнього середовища і т.п.), тому що те, що
вигідно окремим суб'єктам, не завжди вигідно
суспільству в цілому.
Для нейтралізації "мінусів” ринкової
економіки необхідне державне втручання, однак і
це не завжди приводить до бажаних результатів.
| 
