СЕРЦЕ КАПІТАЛІЗМУ

А. Тиховський

Перші біржі з’явилися ще за часів античності. Collegia mercatorum Риму стала тим місцем, де торговці з усього світу укладали угоди. Але Вічне місто занепало, на довгі століття вкинувши Європу в похмуру епоху, де купцям не було місця серед міжусобних війн і епідемій.

Гаманець — усьому голова

Лише в ХІІІ ст. почали з’являтися перші великі центри, що забезпечували європейського споживача товарами та продуктами. Колосальна система торговельних зв’язків, що функціонувала від Італії на півдні до Бельгії і Голландії на півночі, не могла існувати стихійно. Купці мали точно знати потреби ринку. Для цього вони збиралися в особливих місцях для ведення переговорів.

Одним із таких місць була площа в нідерландському містечку Брюгге, де жив відомий лихвар Ван дер Бурсе, на гербі якого були зображені три гаманці. Перший банкір швидко набув популярності, адже частими його відвідувачами були купці, які намагалися збути або придбати валюту.

Місце сподобалось іноземним негоціантам, і вони часто ходили до Ван дер Бурсе, щоб поділитися новинами або підписати нові угоди. З часом будинок почали називати просто bursa, що в перекладі означає "гаманець”.

До початку ХVI ст. подібні bursa, або біржі, з’явилися в Антверпені, Ліоні та Тулузі.

Перші біржі були товарними. Однак незабаром тут почали активно торгувати першими цінними паперами — векселями. Товарним і вексельним біржам має завдячувати Європа за настання золотої епохи торгівлі.

Наймолодша і найсильніша

У 1686 році британська влада навіть не могла собі уявити, що, перейменувавши Новий Амстердам на Нью-Йорк, дала назву головному економічному конкуренту туманного Альбіону. Місто отримало в подарунок від короля хартію, що встановила міське самоврядування і надала свободу торгівлі.

У результаті наприкінці XVIII ст. Нью-Йорк став одним із найбільших портів Америки з населенням понад 30 тис. осіб.

Місцеві брокери збирались під розлогим дубом в районі Воллстріт і вели переговори. На випадок негоди в них був ще один варіант — місцевий трактир.

Війна за незалежність внесла значні корективи в ділове життя міста. Приплив нових підприємливих людей змусив брокерів з Воллстріт сформувати свою організацію, впорядкувавши ділову активність у портовому місті. В 1817 році Нью-Йоркська біржа одержала прописку в будинку на Воллстріт, 40.

Наприкінці ХІХ ст. вона стала однією з найбільших у світі, успішно конкуруючи з Британською королівською біржею. Але повноправним лідером американці стали лише після Першої світової війни, коли капітал із розореної Європи спрямувався до благополучної, а головне, безпечної країни — США.

Саме це купання в мільярдах доларів і тоннах одержаного за репатріаціями золота запаморочила голову брокерам. Вони займалися ризикованими операціями, забуваючи про обачність. Незабаром настала розплата.

"Чорний четвер” і "чорний вівторок” (24 і 29 жовтня 1929 року), коли на біржі стався обвал акцій, довів величезну силу біржі. Деякі очевидці писали, що у дні кризи багато брокерів намагалися покінчити життя самогубством, стрибнувши з даху будинку, збудованого в 1903 році за проектом архітектора Джорджа Поста. Їх молитви чули лише одинадцять скульптур, що розташовані на портику будівлі та уособлюють галузі, пов’язані із зароблянням грошей. Не допоміг навіть талісман біржі — величезна ваза з верененської яшми, подарована колись російським міністром С. Ю. Вітте за наказом імператора Миколи ІІ.

Бики та ведмеді

Якщо сьогодні підслухати розмову двох брокерів з Нью-Йоркської біржі, то, ймовірно, ви вирішите, що перед вами досвідчені фермери, які приїхали у своїх справах до великого міста. Насправді розмова, в якій присутні слова "бики”, "ведмеді”, "вівці” та "кабани”,— сленг нью-йоркських брокерів.

Биками називають покупців, які намагаються заробити на подорожчанні цінних паперів. Ведмеді — продавці, що прагнуть збити ціну і заробити на цьому. Кабани — універсали, вони і продають, і купляють акції, іноді втрачаючи більше, ніж придбавають під час чергової регресії ринку. Нещасним вівцям залишається лише уважно стежити за діями трьох "старших” родичів, намагаючись своєчасно зорієнтуватися.

За останні кілька сторіч традиції біржі залишились незмінними. Незважаючи на наявність мобільних телефонів і комп’ютерів, брокери, як і колись, пишуть замовлення на операцію на папірці, який рвуть відразу ж після здійснення операції. Тож уже по обіді місця, де відбуваються торги (а їх після розширення біржі п’ять), завалені грудами паперового сміття. Крик і галас, що стоять під час торгів, непідготовленій людині винести неможливо. І це не дивно, адже через зали Нью-Йоркської біржі за день проходять економіки цілих країн.

Сьогодні рівень капіталізації біржі становить 15 трлн дол. США, що у шість разів більше, ніж на Токійській, та у вісім разів більше, ніж на Лондонській фондових біржах. Частка іноземних компаній — 4 трлн дол. США.