Потреби людей - основа економічної діяльності - 10 клас - Матеріали для учнів - Каталог файлів - Вивчаємо економіку разом
 
П`ятниця
09.12.2016
14:30
Вітаю Вас Гість
RSS

Вивчаємо економіку разом
(сайт вчителя економіки та правознавства Глухівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2)

Каталог файлів »
Меню сайту

Категорії розділу
Матеріал для всіх [40]
Основи споживчих знань [12]
5 клас [6]
6 клас [2]
7 клас [2]
8-9 клас [8]
10 клас [14]
11 клас [10]
творчі роботи учнів 5 клас [6]
творчі роботи учнів 6 клас [3]
творчі роботи учнів 8 -9 клас [3]
творчі роботи учнів 10 клас [1]
творчі роботи учнів 11 клас [0]

Наше опитування
Вам подобається мій сайт?
Всього відповідей: 512

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Файли » Матеріали для учнів » 10 клас

Потреби людей - основа економічної діяльності
22.09.2011, 21:38
Чому людські потреби визначають розвиток економічних відносим у суспільстві? Групи потреб, їхня відмінність між собою. Споживче благо як засіб задоволення потреб. Яку роль відіграють товари та їхня корисність в економічній поведінці споживача?

Чому людські потреби визначають розвиток економічних відносин у суспільстві?
Поняття «потреба» дуже містке: людина має велику кількість найрізноманітніших потреб: фізіологічних, матеріальних, інтелектуальних, духовних тощо. Нові потреби виникають із бачення людиною необхідності щось змінити на краще. Наприклад, споконвічне бажання людей швидко пересуватися зумовило (і зумовлює й досі) вдосконалення транспортних засобів.


Немає жодної людини, яка могла б сказати, що їй усього досить. Необхідність задоволення своїх потреб та інтересів спонукала людей до виробничої діяльності.

Задовольняючи ті чи інші потреби й інтереси, людина тим самим підвищувала рівень свого добробуту.


Таким чином, потреби й інтереси можна вважати головними мотивами поступального економічного розвитку людства. Кількісна і якісна безмежність економічних потреб та інтересів є тим першоджерелом, яке спонукає людину до діяльності.


Групи потреб, їхня відмінність між собою. Групи людських потреб
Різноманітні потреби людей можна згрупувати. Наприклад, за значенням для життєдіяльності розрізняють базові, первинні потреби людини: у повітрі, воді, їжі і вторинні, похідні від базових — у певному одязі, житлі, засобах пересування тощо. За засобами, що забезпечують задоволення потреб, виділяють матеріальні і нематеріальні (інтелектуальні, духовні) потреби.


З'ясуймо детальніше суть цих та деяких інших груп людських потреб.


У давні часи людина задовольнялася мінімумом умов, які забезпечували її життєдіяльність: тамували голод і спрагу, захищали від негоди, давали можливість продовжувати рід. З подальшим розвитком цивілізації з'являється необхідність у нових і нових речах, різних продуктах харчування, у модному одязі, комфортабельних будинках тощо. Тобто потреби людини можуть змінюватись не тільки кількісно, а й якісно.


Крім того, виділяють багато інших груп потреб. Наприклад, соціальні, виробничі, побутові тощо.

Завдання.
Наведіть власні приклади потреб відповідно до визначених груп. Поясніть, як ви розумієте вислів: «Прогрес суспільства був би неможливим, якби люди не прагнули жити краще, ніж дозволяють їхні можливості».

Звичайно, наведена класифікація потреб досить умовна, а самі вони залежать від безлічі інших факторів:

віку людини;
місця проживання (навряд чи жителям Бразилії знадобиться кожух або теплі черевики, а от ескімосам необхідні набагато тепліші речі);
статі (смаки чоловіків і жінок часто дуже відрізняються);
стану здоров'я (залежно від нього людина вестиме певний спосіб життя або споживатиме певні продукти);
професії (фермерові не потрібен набір хірургічних інструментів, а лікареві — трактор чи мінеральні добрива);
національної приналежності (в Індії вже понад дві тисячі років жінки носять сарі, в Японії — кімоно);
освіченості людини, рівня її загальної культури (мало-освічена людина навряд чи купуватиме комп'ютер).

Завдання. Поміркуйте і поясніть, від чого ще залежать потреби людини.


Піраміда потреб людини

Своє розуміння того, чому люди мають неоднакові потреби, спробував пояснити американський учений А. Маслоу. Чому одна людина витрачає надто багато часу та енергії на забезпечення особистої життєдіяльності, а інша — на завоювання поваги? Учений вважає, що потреби людини можна розташувати у порядку значущості від найбільш до найменш необхідних:
фізіологічні потреби;

потреби безпеки і захисту;

соціальні потреби;

потреби поваги, самоствердження.


Людина прагне задовольнити насамперед найважливіші потреби, а далі — наступні за важливістю потреби і т.д.


Отже, діяльність людини безпосередньо пов'язана з її потребами. Задовольняючи їх, людина змушена працювати, вдосконалюючи себе і виробництво. Відтак зростає роль творчої праці в цілому, що зумовлює такі специфічні потреби працівника, як підвищення кваліфікації, удосконалення технологій для випуску продукції та підвищення її якості.

Споживче благо як засіб задоволення потреб
Усі товари, послуги, соціальні й економічні вигоди, які людина так чи інакше використовує, називаються споживчими благами. За своїми характеристиками ці блага поділяються на групи.


За шляхами надходження блага бувають: вільні (споживаються через привласнення без обмежень); економічні (споживаються шляхом купівлі-продажу на ринку); суспільні (надаються через суспільні та державні інститути).


За співвідношенням між собою: взаємозамінні (субститути), які можуть замінювати один одного у використанні; взаємодоповнюючі (комплементи), які можуть використовуватися у поєднанні.


За доступністю: винятково доступні — благо, доступне для тих, хто готовий заплатити за нього ринкову ціну; загальнодоступні — благо, споживання якого не можна обмежити шляхом встановлення плати за його використання.


За конкурентністю: конкурентні — споживання блага одним суб'єктом виключає можливість його споживання іншим суб'єктом; неконкурентні — споживання блага одним суб'єктом не виключає можливість його споживання іншим суб'єктом.

Яку роль відіграють товари та їхня корисність в економічній поведінці споживача?


Групування товарів за характеристиками
Блага у реальному економічному житті представлені у вигляді товарів і послуг. Виділяють товари довготермінового і короткотермінового користування.

Товари довготермінового користування — це матеріальні вироби, призначені для багаторазового використання (верстат, комбайн, крісло, одяг, холодильник тощо).
До товарів короткотермінового використання належать матеріальні вироби, які повністю споживаються за один чи кілька циклів використання (мило, сіль, квіти у вазі).
Послугою вважаються об'єкти продажу у вигляді дій, вигод, задоволення потреб, допомоги іншому (ремонт взуття, автомобіля, послуги кінотеатру, музею).


Споживачі купують величезну кількість товарів, тому найзручніше їх класифікувати за купівельними звичками споживачів. За цією ознакою виділяють чотири групи товарів.
Товари щоденного попиту. їх споживач звичайно купує без особливих роздумів (хліб, вода, їжа, газети, послуги транспорту).


Товари попереднього вибору. У процесі вибору й покупки споживач, як правило, порівнює ці товари між собою за показниками придатності, якості, ціни (меблі, одяг, автомобіль тощо).


Товари особливого попиту. Це товари з унікальними характеристиками, задля придбання яких споживач готовий витратити додаткові зусилля (конкретні марки і типи модних товарів, особливі породи домашніх тварин тощо).


Товари пасивного попиту. Найчастіше — це товари-новинки, про які споживач або не знає, або не задумується про їх існування. Вони потребують додаткових витрат, реклами для продажу (очисні фільтри, особливі ліки тощо).


Постійне оновлення потреб людей стимулює подальше розширення виробництва товарів, підвищення їх якості, створеная нових різновидів. Це можливе лише за рахунок використання головного ресурсу людства — фізичних і розумових здібностей самих людей. Іншими словами, тільки завдяки праці людина може забезпечити підвищення рівня свого життя.


Корисність товарів
Розглядаючи прагнення людини до праці як до джерела задоволення потреб, треба враховувати дві обставини. Поперше, не всяка праця веде до зростання багатства. Для цього потрібно, щоб результати праці були визнані суспільством. Адже якщо результати праці не можуть принести користі, то за них ніхто не заплатить. Споживач, купуючи товар, завжди визначає, наскільки він для нього корисний. Економісти називають це «голосуванням грошима».


Корисність товару — це його здатність задовольняти потреби людей, які вже існували раніше чи виникли після того, як цей товар з'явився у продажу. Корисність відображає ставлення споживача до товару, його реакцію на товар. Так, для будь-якої людини об'єктивно корисні їжа, одяг, житло. Та з кожною новою одиницею придбаного товару його корисність зменшується: корисність другої одиниці товару менша, ніж першої, корисність третьої одиниці товару менша, ніж другої, і т. д. Це є проявом закону спадної корисності. Кожний товар має межу своєї корисності (граничну корисність).


Поняття граничної корисності відображає те додаткове задоволення, яке отримує людина від кожної додатково спожитої одиниці товару. Наприклад, людина, що їсть яблуко, отримує від кожного наступного з'їденого нею яблука менше задоволення, ніж від попереднього. Зрештою настає момент, коли додаткова корисність від наступної одиниці товару починає дорівнювати нулю. Це момент насичення.


При визначенні своєї економічної поведінки споживач (стихійно чи свідомо) користується правилом максимізації корисності. Суть його полягає в тому, що споживач прагне придбати такий набір товарів, сумарна величина корисності якого виявиться максимальною.


Знаючи зв'язок між суб'єктивною оцінкою певного споживчого блага, можна передбачити момент насичення ним ринку і спрогнозувати, коли інтерес покупця переключиться на інші товари, а це у сфері економіки дуже важливо.

Контрольні завдання


1 рівень

1. Вкажіть, чи правильні такі твердження:
а) людські потреби обмежені, а ресурси — безмежні;
б) потреба — це прояв необхідності певних речей, бажання чати іх, відчуття нестачі, якщо це бажання лишається незадоволеним;
в) потреби задовольняються споживчими благами;
г) закон зростання потреб означає появу нових потреб у міру задоволення попередніх.


2. Виберіть правильне визначення поняття «благе:
а) нестача чогось необхідного, суб'єктивне відчуття якоїсь нестачі;
б) платоспроможна потреба;
в) засіб, який може задовольнити потребу;
г) сума грошей, яку споживач готовий заплатити за товар.


3. Який з показників характеризує обмеженість блага:
а) корисність;
б) рідкісність;
в) економічність;
г) ціна;
ґ) конкурентність?


4. Виберіть, що з наведеного належить до інтелектуальних потреб:
а) освіта;
б) охорона здоров'я;
в) продукти харчування.

2 рівень
5. Напишіть три комплементи (доповнення) і три субститути (замінники) до блага «автомобіль».
6. Споживач через обмеженість доходу щодня п'є мінеральну воду, яка коштує 25 коп. за склянку, і тільки раз на тиждень дозволяє собі випити склянку соку ціною в 1,5 грн.
а) Яким благом у цьому випадку є мінеральна вода, а яким — сік?
б) Як зміниться споживання соку, якщо: ціна склянки соку знизиться до 1 грн;
ціна мінеральної води зросте до 50 коп., а дохід споживача зменшиться?

З рівень
7. Охарактеризуйте групу потреб, до якої входять фізіологічні, інтелектуальні та соціальні потреби людини.
8. Охарактеризуйте групу потреб, зумовлених прагненням людини до надійного отримання доходів і забезпечення робочого місця.
9. Проаналізуйте і поясніть, чим зумовлюється виникнення нових потреб у суспільстві.

4 рівень
10. Поясніть термін „потреби вільного часу”. Наведіть конкретні приклади.
11. Як ви розумієте вислів Адама Сміта: «Однакове в усіх людей постійне прагнення покращити своє становище — це початок, з якого витікає як суспільне й національне, так і особисте багатство»?
12. Прочитайте і поясніть, як ви розумієте цю притчу: Чому люди працюють?
Один мудрець вирішив з'ясувати, чому люди працюють. Він став на узбіччі дороги, по якій возили каміння на будівництво собору, і першого зустрічного візника запитав: „Що робиш, чоловіче добрий?" — «Хіба не бачиш, — відповів той, — везу каміння».
«А ти?» — запитав мудрець другого. — «Заробляю на хліб собі й дітям».
Третій візник сказав: «Будую собор, мудрий старцю».
Отже, всі троє виконували одну й ту саму роботу — возили каміння, за що отримували гроші. Проте сенс своїх дій візники вбачали різний.


Ковальчук Г.О., Мельничук В.Г., Огнев'юк В.О. Економіка 10 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту


Категорія: 10 клас | Додав: Alla-Petrivna
Переглядів: 7325 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Пошук

Друзі сайту