Розпочніть урок посмішкою - Для вчителя - Документи - Каталог файлів - Вивчаємо економіку разом
 
Вівторок
06.12.2016
08:45
Вітаю Вас Гість
RSS

Вивчаємо економіку разом
(сайт вчителя економіки та правознавства Глухівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2)

Каталог файлів »
Меню сайту

Категорії розділу
Для вчителя [18]
Закони, накази, листи [3]
Для атестації [0]
МОї ПУБЛІКАЦІЇ [0]

Наше опитування
Вам подобається мій сайт?
Всього відповідей: 511

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Файли » Документи » Для вчителя

Розпочніть урок посмішкою
14.06.2010, 20:10

Розпочніть урок посмішкою

 

Поради вчителю

 

Кожен з нас по різному починає свій урок. Хтось має звичку запізнитися, хтось економить час кидає учням «Добридень. Не вставайте. Розпочнемо урок», хтось вітається традиційно «Здравствуйте, діти. Сідайте будь ласка».  Дуже часто,  вчитель поєднує вітання з невербальними засобами, вражаючими увагу, готовність до контакту.  Початок уроку – це той самий час, коли закладається темп, настрій, тон спілкування. Тому досить важливо правильно розпочати урок. Вирази «добридень» або «доброго ранку»  несуть в собі позитивний настрій та добрий настрой.  Але ніколи не вітайтеся з класом, відкриваючи журнал, записуючи число на дошці, тощо. Само по собі таке вітання нічого не значить, і ніяк не вплине ні на вас ні на учнів.                                                     

 

Тому, заходячи до класу привітайте всіх присутніх посмішкою, зупиніться перед дошкою, витримайте паузу (стільки, скільки буде потрібно, але ні  у якому разі не робить, замість привітання,  з самого початку уроку ніяких зауважень) та щиро привітайтесь: «Доброго ранку. Я рада всіх вас бачити».                                                                                

 

Використовуючи цей прийом ви дуже швидко помітите, що без такого початку хороший урок важко розпочати.

 

 Змінити «Ти – повідомлення» на «Я-повідомлення».

 

Майже всі повідомлення що ми адресуємо дитині під час уроку містять  у собі слово «ти»: «Ти повинен…», «Ти не вмієш». Але  у  таких випадках вже само слово «Ти» впливає на дитину, як звинувачення, примушення та примушує  її прийняти  захисну позицію.                                                                                                                                          Інша  справа «Я-повідомлення». Воно показує наше ставлення та почуття  не до самої дитини, а до поведінки. Наприклад: «Я не можу проводити урок якщо в класі так шумно», «Мені не подобається коли запізнюються».                                                                                                                                            На перший погляд різниця між «Я-повідомленням» та «Ти-повідомленням» незначна. Однак реакція дитини дуже різна: у першому випадку учень відгороджується, огризається, у другому ж дитина має можливість довідатися про нас дорослих. Якщо ми відкриті  у виявлені своїх почуттів і діти стають більш щирими у виявленні своїх. А також ми даємо можливість дітям самим прийняти рішення. І тоді вони починають враховувати наші бажання і переживання.

 

Якщо коротко, то «Я-повідомлення» охоплює три моменти:                                                                 поводження дитини,   (констатація вчинку дитини)                                                                                                                                                                     почуття дорослого,     (констатація ваших переживань)                                                                                                                                                                  наслідки поводження дитини для дорослих (констатація наслідків поводження дитини).                                                                                                                          Наприклад: замість « Мені не подобається, що ти такий нечепурний» використовуйте свої пропозиції «Мені не подобається коли брудними руками беруть книгу».

 

Навчитися користуватися цим методом важко, але якщо ви попрацюєте над собою і будете наполегливо йти в цьому напрямку, вас чекає успіх та радість теплих відносин з дітьми.

 

 Не навішувати ярликів

 

Дуже часто , не стримуючи емоції, ми починаємо говорити хто є хто. Ми навішуємо ярлики на дітей і тим  самим заганяємо їх у жорстокі рамки, закріплюємо за ними и ці риси. «Він неуважний», «Вона двієчниця», «Він безглуздий» ці вирази створюють дитяче уявлення про себе та свої здібності.  Дуже часто ярлики стають зручною відмовкою та впливають на поведінку учня.    Тому, знаючи цей секрет ви можете використовувати його у своїх цілях: частіше застосовуйте у  спілкуванні з дітьми «позитивні» ярлики (розумний, добрий, щирий та інші). Це допоможе вам та дітям досягти успіху.

 

 Опиратися на позитивне!

 

Часто ми буваємо принципові та не терпимо недоліків. Але ж, зосереджуючись на них ми тим самим виховуємо брехунів та грубіянів.  Дитина сприймає будь-які прямі звинувачення та осудливі слова як несправедливе ставлення, або зовсім не приймає цього.   Тому, якщо ми змінімо такий стиль поведінки на похвалу, добрий погляд,  підтримку, то вже через тиждень помітимо, що наші діти слали добріше, слухняніше, веселіше. Необхідно знаходити найменший привід для заохочення. Не обов’язково казати кожній дитині, що вона талановита, успішна, розумна. Просто спробуйте  вчасно вказувати дитині на те, що в неї добре виходить, похвалить за старання.  Це досить ефективний спосіб виховного впливу.  Якщо ми прагнемо виховувати успішну, впевнену, самостійну людину то повинні постійно підтримувати та мотивувати дитину до успіху. А  якщо ж будемо вишукувати в її вчинках тільки недоліки, то в неї може зникнути будь-яке бажання що-небудь робити або ж вона  займе оборонну позицію.                                                                                                                                                                          У вихованні опора на позитивне, добре слово, похвала  - і… діти обов’язково стануть краще!

 

 Активно слухати

 

Спілкування дорослого і дитини завжди було найважливішою частиною виховання. Досить часто труднощі в навчанні бувають заховані у сфері її почуттів . Тому якщо учень бажає поспілкуватися з вами окремо, приділить йому декілька хвилин. Можливо саме тоді ви дізнаєтесь про його самі глибокі та важливі переживання. При цьому дуже важливо відмовитися від прямого осуду і повернути дитині так ж відкриті почуття. У активному слуханні виявляється чудова закономірність: якщо дитяча радість кимось розділяється, то вона подвоюється, а горе зменшується вдвічі.  Врешті решт, якщо ми вимагаємо  під час уроку уваги  та поваги до себе, то давайте спробуємо бути уважними до учнів! Та пам’ятайте, що «важкі діти – це ті, у яких немає щиросердного контакту з дорослими».

 

 

 

Залишати дитині право на помилку.

 

Помилятися – означає пізнавати життя.

 

 Пам’ятайте про це під час уроків. Прослідкуйте за тим, як ви реагуєте на неправильну відповідь? Чи часто ви використовуєте слово «невірно», «неправильно»? Ці слова повинні зовсім зникнути під час дитячих відповідей. Є багато можливостей сказати про помилку іншими словами: «А якщо ще поміркувати…»,  «Чому ти так думаєш?», «А ще є думки?», «Хто вважає інакше?». Цим самим ви не як не признаєте невдачу  відповідача але  надаєте можливість класу шукати правильну відповідь.                                                                                                                                                                                                Таким чином вчитель перетворює  уявлення дітей про помилку на нормальне і корисне явище.                                                                                                                                                                    Якщо ви навчитесь використовувати цей прийом то дуже скоро помітите, як змінюються ваші учні! Значно підвищиться активність класу на уроці  і навіть дуже сором’язливі та скромні діти будуть самі виказувати бажання висловити свою думку!                                                                                                                                                                                    

 

Оцінюйте під час уроку.

 

Саме під час уроку, а не наприкінці. І ви відразу помітите різницю.  Зовсім не важко по ходу уроку коментувати хто на скільки працює, це дає можливість кожному учню вплинути на кінцевий результат. Цей прийом підтримує активність,  уважність, старанність дітей під час усього уроку. Спробуйте, і ви побачити наскільки більше матеріалу ви зможете опрацювати!

 

 Відповідь з місця.

 

Дайте можливість відповідати учням не підіймаючись. Це допомагає, особливо сором’язливим дітям, не розгубитися і більш чітко висловити свою думку. Цей прийом можна широко використовувати під час опрацювання нової теми. Він знижує страх помилки , підіймає рівень активності учнів на уроці, економить час.

 

 

 

Не роздавайте обіцянок.

 

Буває так, що для зручності ми беремо щоденник з наміром зробити зауваження за поведінку, байдужість тощо. Але з добрих намірів ми все ж таки даємо можливість учню вплинути на ситуацію. Це правильна тактика, вона стимулює та мотивує дитину, дає їй відчути відповідальність. Але цей прийом  слід використовувати досить обережно і не давати пустих обіцянок. Наприклад: якщо ви сказали учню, що щоденник буде пустим до першого зауваження… то це повинно так і бути, інакше цей метод дуже швидко втратить вплив

 

 Звертайтеся до учнів на ім’я.

 

Характер звертання  демонструє бажання  розпочати спілкування. Саме у звертанні можна побачити індивідуальний стиль вчителя.  У виборі звертання, у інтонації передається настрій вчителя, його відношення до учнів. Недаремно психологи кажуть, що ім’я людини – це самий чудовий звук для неї. Так звертаються тільки досить близькі люди, у той час як прізвище все ж таки залишається більш офіційною формою звертання. Зовсім недопустимо, звертання до одного учня на ім’я, а до іншого на прізвище. Діти сприймають це, як конкретну дискримінацію. Саме у таких випадках дитина робить висновок «вона мене терпіти не може…». До того ж, треба враховувати, що діти люблять шуткувати над  прізвищами, перекручувати їх, а це часто викликає засмучення,  образу, неподобства. Іноді і саме прізвище може викликати у свого власника негативні відчуття. «Звертатися на ім’я» - дуже простий прийом, але досить ефективний, якщо ви бажаєте встановити з класом нормальні дружелюбні відносини.

 

 Введіть традиції свого уроку

 

Уявіть собі, що ваш предмет – це величезна країна, із своїми законами, територією, мовою (термінами)… А тепер уявіть, що на кожнім уроці ви відкриваєте для учнів її таємниці особливості  та робите все за для того, щоб їм захотілося бути не просто туристами а справжніми мешканцями...                                                   У кожного народу, в кожній родині існують свої традиції. Спробуйте ввести якусь традицію, звичай саме на своєму уроці. Наприклад:  особливе привітання, неповторну фізхвилинку, появу казкового чи легендарного героя з визначеннями, видача на заліках «дипломів знавця», проводження бей-рингів на при кінці теми.                                                                                                                 Тобто, це муже бути що завгодно, головне, щоб таке явище не було одноразовим. Будь яка традиція зміцнює колектив, до того ж ви можете встановити традиції разом із класом. Такий прийом зможе  зробити навчання більш цікавішим, а ваш предмет – незвичайним.

 

http://psihologschool.ucoz.ru/
Категорія: Для вчителя | Додав: Alla-Petrivna
Переглядів: 908 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Пошук

Друзі сайту